Підрахунок грошей, здача їх в установленому порядку. КАЛУШ, веде прийом товару, забезпечення, збереження товаро-матеріальних цінностей. Нарізання, зважування і пакування товарів, підрахунок вартості покупки, видача покупки. Підрахунок грошей, здача їх в Досвід роботи обов"язковий, перевага надається молодим енергійним людям.

Готовність приступити до роботи. Звертатись в Калуську міськрайону філію Івано- Франківського ОЦЗ. Професія: Продавець-консультант Режим роботи: Підсумковий облік робочого часу. Активно переглядає відгуки. Мережа ломбардів Скарбниця ТМ - один з лідерів в сфері ломбардного кредитування вже більше 28 років. Досвід успішної діяльності в періоди криз протягом цих років показав нам, що з будь-якою ситуацією ми справимося. Під час карантину ми надавали нашим співробітникам можливість У Калуші це було позначено будівництвом римо-католицького костелу року, при якому від го діяли лікарня та школа.

У році в актах Калуш згадується разом із солеварнею «жупою». Цим роком датуються перші записи про навколишні села — Незавилів, Зараби, Братківці, Угринів, Довге. Під роком у галицьких тройських книгах серед різних сіл згадуються оселі Рожнів , Довге , Ісаків , Боднарів , Лютатичі, Тужилів і Підгірки біля Калуша. Назва міста правдоподібно походить від слова «калюша» — природне сольове джерело, з якого у давнину добували сіль. До року Калуш залишався селом, яке входило до складу Галицького староства повіту Галицької землі Руського воєводства.

З цього року Калуш стає «вільним містом» на Магдебурзькому праві із власним гербом, на якому три топки солі на червоному тлі свідчить про солеваріння як основний промисел. Також він стає центром негродового староства, яке виділилось зі складу Галицького староства із групою близьких сіл. В місті був створений міський магістрат міська рада  — була побудована ратуша , яка була спалена в роки Національно-визвольної війни на початку XX століття була зведена нова ратуша , яку зруйнували в XXI ст.

Його очолював бургомістр, якого обирали громадяни. Новозбудованому костелові дарується перша солеварня.

калуш листопад

У році соляні промисли були передані королем шляхтичеві Сем'яковському за вірну службу короні. Однак при цьому застерігав, що в разі вигасання роду по чоловічій лінії дароване повертається до корони, тобто в королівську власність. У документах згадується панська солодовня. У броварні платили від варення пива 3 гроші. На тиждень тут роблять 2 вари. А ще роблять двірське пиво, яке йде для потреб маґістрату. Дохід, що дають ці фабрики, у порівнянні з іншими, досить високий. За розпорядженням короля, на узгір'ї міста було збудовано замок, який від самих низин оточували вали.

Будівлі, що належали замку, були сполучені підземними ходами. Калуш, як і інші міста Галичини, перетворився на фортецю для боротьби проти турецьких і татарських набігів.

Згідно з люстраціями описами королівських маєтків за — рр. Усі літописні згадки про річку Сівку пов'язані з видобутком солі. У старовинних польських записах ідеться: «На Сівці тягнуть росіль колюшем. Сівка — потік, над яким лежить місто». Млинівка — це рукотворна річка, протяжністю 12 кілометрів, — результат роботи не одного року і маси людей.

За однією з версій, її копали турецькі полонені. В описі Калуського староства за рік є запис, що «загірські селяни мали справляти гать у млині». Місто було зруйновано спалили місто під час нападу на Галичину через прорахунки коронного комадування [12] дощенту. На початку XVII століття в Калуші старостує Якуб Собеський  — батько короля Яна III Собеського, після нього калуським старостою став Лукаш Жолкевський , а з  — Томаш Замойський.

На початку XVII століття у Калуші народився український маляр і різьбяр, іконописець Павло Ґабрієлевич Гаврилович. У — рр. працював під керівництвом Йова Кондзелевича над Богородчанським іконостасом.

Процесійний хрест, іконостас старої церкви в Новиці належать до його робіт. З давніх актів довідуємося про перебудову містечка на початку XVII століття. Після найбільшого розорення татарами , , років та великої пожежі Калуш перебудувався в нову осаду. Процес перебудови Калуша тривав від до року, тоді місто набуло нового вигляду. Середмістя з бічними кварталами і вузькими вуличками входило до фортифікованої частини.

В центрі була утворена прямокутна площа, у середині якої споруджено дерев'яну ратушу, яку в середині XVII століття було замінено на кам'яну восени  р. Ратушу зі всіх сторін оточували крамнички, де продавали свої товари ремісники. За фортифікованим середмістям були розташовані калуські передмістя — їх називали Галицьким, Львівським і Долинським.

Тут були вулиці Панська, Замкова, Костельна, Галицька, Під валом теперішня Підвальна , За валом, На греблі. Пивоварний завод містився на окрайку міста, а Загір'я було тоді приміським селом, У Калуші здавна існували солеварні. В році продукували сіль у 3-х банях із 4-ма вежами, які виорендовували тоді два місцеві міщани. Одна належала старості, а одна — костьолові. В  р. у Калуші, у середмісті, стояли два будинки, в одному з яких жив місцевий війт, а в другому замешкував возний. У середині XVI століття була в Калуші «горілчана корчма».

На річці Чечві діяв млин, де працювали 2 мучних кола, а 3-тє було ступне. Церковні споруди були як в середмісті так і у передмістях. Католицький костел, споруджений зі смерекового дерева стояв при замковій стіні у місті, а головна церква св. Михаїла стояла з іншого боку замкової стіни. Калушани доклали чимало зусиль, аби звільнитися з-під польської опіки за часів визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Восени року у місті було створено українське самоврядування на чолі з бургомістром Грицем Воликовичем.

Популярні товари

Іван Коритко Грабівський , священик із Грабівки, очолив повстанський рух у 20 селах Калуського повіту, у якому у жовтні-листопаді року брало участь до 5 тисяч люду. Звільнивши Калуське староство від польських загарбників, повстанці під керівництвом Івана Коритка успішно діяли на Долинщині, де об'єдналися з армією Семена Височана.

У грудні року Старостинський лісничий Данило Маковський, використавши замішання серед повсталих, несподівано захопив Калуш, ув'язнив керівників повстання на чолі з Іваном Коритком і відновив у місті стару шляхетсько-патриціанську владу. Керівники повстання, заковані в кайдани, були кинуті в замкову кріпость. Згодом польська влада звільнила маєток Данила Маковського від податків і надала йому ще й частину міської землі. Того ж місяця у Калуші шляхта знищила понад селян, які брали участь у повстанні. Найжорстокіше шляхта розправилась з тринадцятьма очільниками повстання.

Реєстр підданих староства, складений Данилом Маковським, свідчить, що "на палі вбито полковника Івана Грабівського, бургомістра нового українського уряду Гриця Воликовича, райцю Івана Овсяникова, Федора Кравця, Юрка Кобеліка, «четвертовано» Процка. Піп Костик, Лесь Орищак, Федько Швець, Матвій Швець, міщанин Малецький «на тортурах загинули», міщанина Петра Козака — «розстріляно».

Вироки виконувалися в році. Червень року — в Калуші почав старостувати шляхтич Ян Собіпан Замойський, який у році повністю оволодів правами на калуське староство і назвав себе «власним паном на Калуші». Після нього Калуське староство отримує Ян Собеський. В калуське староство переходить до Стефана Потоцького, а пізніше — до Станіслава-Ернеста Денгоффа. Визволено з полону велику кількість людей серед них понад дітей. Король Собеський побудував для них у місті сирітський будинок. Єврейських — 62 великі, 73 маленькі. На цей час у місті є 2 костьоли і З церкви. У році Калуш спіткала велика пожежа, яка виникла стихійно.

У році епідемія холери знелюднила місто.

Знакомства Калуш

У навколишніх селах збереглися братські могили тих, хто помер під час епідемії. У Калуші та на його передмістях тоді загинула від «мору» майже половина калушан. У році калуські солевари мали 12 криниць. Тут працювало 33 ремісники серед них було 5 бондарів. Біля солеварні стояла кузня, у якій виплавляли залізо і виробляли черуни для солеварень.

Мобільний зв'язок lifecell - lifecell Україна

Згодом австрійський уряд увів державну монополію на сіль і заборонив приватно використовувати надра землі. Одна з найдавніших церков міста — церква Різдва Христового, своїми початками сягала XV ст. Навколо неї в середньовіччі гуртувалися українські міщани-ремісники, купці, простий люд із передмістя Калуша. На початку XVII ст. вони організували церковне братство. Матірна церква Різдва Христового стояла з другої сторони замку в самому місті на давно посвяченому ґрунті. При ній була дзвіниця з чотирма дзвонами. Біля церкви був огороджений дерев'яним плотом стародавній цвинтар. У 18 столітті у храмі були зі стародруків церковні книги: друковане Євангеліє і виданий у друкарні Львівського Ставропігійського братства служебник.

Тут були ще два требники, один з яких був виданий в Унівській друкарні. Крім цих видань, у церкві зберігались інші стародруки: дві тріоді, трифолій, октоїх, часослов, три богослужебники. Тут були високохудожні образи, перенесені зі старої церкви.